Б. Колодзин - Как жить после психической травмы

Название:
Как жить после психической травмы
Автор:
Форматы:
PDF
FB2
DJVU
Размер:
0.08 КБ
61
Скачать
1.що таке посттравматичний стрес? Людина звертається до психотерапевта, коли відчуває внутрішній дис- комфорт, коли розуміє, що якась частина його особистості виходить з-під контролю. Пацієнт сподівається, що лікар допоможе йому знайти спокій, душевні сили, самовладання, внутрішню гармонію або хоча б зменшить його стра- данія. Порушення внутрішньої рівноваги - ось причина, яка заставля- ет вдаватися до якихось психологічної допомоги, будь то консультація з проблем шлюбу і сім'ї, навчання методам саморегуляції і т.д. Коротше кажучи, пацієнт йде до психотерапевта, щоб той допоміг йому змінитися до краще. Говорячи про психотерапевтичної допомоги ветеранам періоду в ’ єтнамської війни, спочатку розглянемо, з якими скаргами вони звертаються до лікаря. Для більшості ветеранів характерні одні і ті ж порушення внутрішнього рав- новесия. Цей особливий комплекс психологічних проблем отримав мед- дещо назва осиндром посттравматичного стресу або скорочено СПТС. Саме про нього я і буду говорити протягом усієї цієї книги. Проте, мені цей термін не подобається, оскільки слово осиндромп припускає бо- лезненные відхилення, то як особливості поведінки, продиктовані посттравматичним стресом, не завжди можна розглядати як хвороба. З цієї причини я буду відкидати першу літеру оСп і говорити не про осиндромеп, а про саме явище посттравматичного стресу. Таке зраді- ня термінології зовсім не означає, що посттравматичний стрес ніяк не відбивається на здоров'ї: як раз навпаки. Я тільки тому об- лоняюсь від прийнятої серед медиків термінології, що хочу привернути вашу увага до особистості людини, яка пережила важку душевний потрясіння, а не просто до хворобливих симптомів. Людина вміє пристосовуватися до різних обставин; із змінами- ясування нашого життя змінюємося і ми самі. Що відбуваються в нас зміни допо- гают вижити, які б умови ми не потрапили. У людей, що живуть високо в горах, збільшується об'єм легенів, що дає їм можливість отримувати дос- таточно кисню з розрідженого гірського повітря. У тілі кожної людини- століття виробляються особливі захисні механізми, щоб протистояти вооз- дії мікробів, які проникають всередину нас з водою, їжею і повітрям. Оскільки в'єтнамські ветерани опинилися у виняткових, за ни- тимчасовим американськими мірками умовах, їм для виживаючи в цих умовах піт ребовались такі навички і способи поведінки, які не можна вважати нор- ненормальними і загальноприйнятими в мирному житті. Багато хто з цих стереотипів по- ведення, придатних тільки для бойової обстановки, так глибоко пустили коріння, що продовжують позначатися вже багато років. За якими ознаками можна розпізнати присутність посттравматическо- го стресу? Якщо ми говоримо, що той чи інший людина "хворий" посттрав- матическим стресом, - що саме ми маємо на увазі? Перш за все те, що цей чоловік пережив травмуючу подія, тобто. відчув щось жахливе, що не часто трапляється з людьми. За визначенням психіатрів, травмуючим називають подію, овыходящее за межі нормального людського оп- та". Війна в Південно-Східної Азії, в ході якої було висаджено більше боеп- рипасов, ніж всіма воюючими сторонами у Другій світовій війні, породила більш ніж достатньо травмуючих переживань. Події, що відбувалися там просто не вкладалися в голові, не мали нічого спільного з нормальною че- людської життям. Але посттравматичний стрес - це не тільки наявність травмуючого події минулого. Така подія - тільки частина загальної картини, зовнішнє обставина, яке відіграло свою роль у хворобливому процесі. Травмуючи події відбувалися з людьми у всі часи. Але вьетнамс- кие ветерани займають особливе місце, оскільки на їх долю випала занадто велика доза нелюдських переживань. Жахи тієї війни надавали вооз- дію не тільки своєю інтенсивністю, але і частою повторюваністю: травми слідували одна за інший, так що у людини не було часу оп- рийти в себяп..